Сторінка: Головна 
Головна
Головна
Останні новини
Петро Щербина. "Деякі вірші" |
| 09.03.2010 г. | ||||||||||
 Як небо деформується в світила, як місяця спливе холодний катет Не можу не напитись Твого тіла, так само й Ти не можеш не зникати. *** Як вересень у жовтень переходить, водій маршрутки відсипає здачу. Бомжі крикливі в темних переходах розрізують уявлення про вдачу. Як небо деформується в світила, як місяця спливе холодний катет Не можу не напитись Твого тіла, так само й Ти не можеш не зникати. Бери до своїх рук тінь херувима: шукай на ній підкасти едерлезі і впевнена всесильна і незрима заходь у ніч моїх німих поезій. *** Розлючуючи впевненістю рай, розмазуючи пальцем очі вишень, ти літом бабиним торкнешся моїх ран, ти листям вересневим їх залижеш. Визбируючи з темряви мій слід, так само як вода розчинить соду, як сонце заходом виходить у свій схід, так само й Ти знайди мою свободу. Знайди її в собі, спини цю мить… Ці сутінки нежданністю розлито. Я зліплений вітрами динаміт, що вибухає в наше зимне літо. * * * Якщо Ти лисиця, то я хитрий лис, в капканах любові зализую рани, і мій помаранчевий впевнений хвіст зіллється у осінь: лисиче сопрано. Якщо Ти ліснича, то я древній ліс: згораю до тла від дощів і пожежі, та поки це листя не всипало міст, ніхто не відчує зруйновані межі. *** Це небо досвітнє мене розгубило по сутінках вулиць ліниво розмитих, а пензлі твої розпорошили тіло. Ці фарби вдалося розлити у літо яке не тривожить червневі чорниці: вони без дощу й твоїх рук голодають. У голосі пам’яті втрачені лиця як листя на жовтень, як сніг опадають. *** я не сплю цілу ніч я переживаю еротику переспань на твоїй уманській наших всіх і коли впевнено доторкався до твого ротика ти була наче злякана в очікуванні на сік який я босо принесу тобі з холодильника з наліпками котенят і берлінськими фресками ну не можу я ерегувати на твого будильника коли ти захоплено зачиталася есемесками я і розлючена ти у цьому тяжкому трикутнику в телефоні шукаємо смачні оголошення з ким дивитимешся кіно в понеділок в супутнику якщо досекундно я знаю хвилину спустошення зіна вірить у впевнений спокій надії іванівни в супокій мишенят ніколи нею не зловлених посилаєш у безвість мене коли я ранений коли я стомлений вкрай і вже майже зловлений люблю шалений степ о мій великий степе я п’ю твою свободу до хмільних нестям я точно застрахований лиш від утрати тебе коли прийде закінчення логічним відчуттям і нікому не треба вже моя витонченість ідей мрію щастя знайти і хоч ледь відіспатися отак по-селюцькому пригорнувши тебе до грудей я не хочу більше нікому дістатися *** Нема в самотності причин кудись зникати, немає снігу на вологих росах січня. Ми заворожені на пам’ять дублікати: я вже непевний, ти ще симпатична. Ми часто маєм те, чого не маєм, тому облиш цинізм палких прелюдій. Ми теплі рейки швидкісних трамваїв, які не стримують сумну відвертість буднів. Ми теплі подушки чужих двухспалень. Коти фарфорові увімкнені у стіни в моїх словах. Твій крик, оргазм і спалах розрізують безмовність гільйотини. *** ситром опівночі вливаються бомжі вся спека дня запалює вітрини беззоре небо розкривається в цитрини і хмари зглажують півмісяця ножі ліхтар вмирає як мухтар. в пругкій опівночі нам треба ще пролізти і ми удвох чеченські терористи шматуєм словом ночі супокій лиш блиск штіблєт їх недолугий лак стікає по обличчях тамагочі всю вірність дня і всю звабливість ночі язик вапняний пробує на смак чи може навмання? чи навпаки то не душа а просто черевики чорнильних слив ледь охололі лики торкають вірність дружньої руки АВТОР У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:
3.25 Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved." |
||||||||||
Літературна колонка
17.05.2010
Останнім часом українська преса відносилась до незалежної преси, де
розповсюдження інформації є відкритим для всіх, без
попереднього дозволу чи ліцензії. Критика влади та офіційних осіб не
повинна бути караною. Однак існує також, так звана, авторитарна теорія,
яка має на меті підтримувати і впроваджувати політику діючої влади,
уряду, парламенту. Вона може і має всі підстави, щоб закріпитися в
Україні.
Останнім часом українська преса відносилась до незалежної преси, де
розповсюдження інформації є відкритим для всіх, без
попереднього дозволу чи ліцензії. Критика влади та офіційних осіб не
повинна бути караною. Однак існує також, так звана, авторитарна теорія,
яка має на меті підтримувати і впроваджувати політику діючої влади,
уряду, парламенту. Вона може і має всі підстави, щоб закріпитися в
Україні.
