Skip to content
Сторінка: Головна

Молода Література з Петром Щербиною



П'єса "Психлікарня"

09.03.2010 г.
П’єса написана за прикладом Леся Подерев’янського але без нецензурних висловів.
Усі герої вигадані.
П’єса розповідає про украінське суспільство в алегоричній обробці.

 


Психлікарня

П’єса в трьох діях

Дійові особи:

Гриша і Коля – паціенти українських докторів

Павло Сергійович – колишній вчитель

Чикатиленко – головний лікар

Миша і Лещ – санітари, з кримінальним минулим

Вазелін – соска, якою користується Чикатиленко

 

Дія 1

Звичайна палата з решітками на вікнах, панцерними ліжками на чотирьох паціентів. На стінах і стелі намальовані непристойні вислови, порнографічні малюнки та багато іншого. На одному ліжку сидять Коля і Гриша, вони грають у карти і неприпинно сваряться.

Гриша: Шість піка, бийся!

Коля: Блін, я і так вже виграв, такшо снімай штани.

Гриша: Якого? Я тобі свою сраку не підставлю!

Коля: Сссука! Ті що мене підором назвав? Та навіть Якщоб я і був гоміком, то спав би із кимось покрасивіше.

Гриша (ображено): Я шо тобі не подобаюсь? (починає плакати) Може тобі і цицькі мої не подобаються? Та пішов ти!

Коля(обнімає Гришу): Та ні-ні то я пожартував.

Внезапно у Колі починається припадок, він починає бігати по палаті і бити усіх підряд. У цю мить у палату входить Чикатиленко із санітарами. Колю заспокоюють санітари.

Колька: Повбиваю!!! Суки, уроди! Есесівці, фашисти, бандерівці!

Чикатиленко: Замовкни, паскуда. Пока такі як ти свої сраки у норах гріли, в танкі горів, русь... тобто німців угандошував.

Лещ: Ух, тварюки, управи на вас нема. Хворі збоченці совісті зовсім нєту.

Чикатиленко оглядає хворих ставить їм запитання, котрі не стосуються хвороби.  

Чикатиленко (до Колі): Ну, алкоголік, тунеядець, і скільки ти дрочиш разів на день?

Колька: Я не дрочу в мене дружина є.

Чикатиленко: Ой-йой-йой, та шо ти свистиш? Та ви ж вже 5 років, як розвились. То скільки?

Коля: Кожні 5 хвилин. От щас ви мене оглянете і піду дрочить.

Чикатиленко: Цікаво, цікаво. А от ви, Гриша, ви своє достоїнство миєте?

Гриша: А яке ваше діло?

Тут до Гриші подбігає Миша і шльопає його грязною вологою ганчіркою по обличчю. Миша кидається до нього і впивається зубами в живіт.

Тюльченко: А-а-а-а-а-а-а!!! Якого хріна?!!!

Міиша (відпустивши): Нє смій, паскудна шмара сперичатись із вождьом пролетаріату!

Лещ: Миша, скільки раз тобі повторювати: не пролетаріату а індейців!

Миша: А ти вобще замовкни 95% свого життя просидів на зоні, ще буде мене вчить інженера-металурга. А вообще я вам так скажу: усі ви козли, ніхріна не знаєте! От яка наприклад формула піску?

Чикатиленко: А ти хоч сам знаєш?

Миша: Знаю!

Чикатиленко: Яка?

Миша: Знаю і нє тобі мене вчить!

Чикатиленко: Да ну? Я, у 41-му людину з палаючого будинку вийняв і ноги собі відморозив у землянці, а ти мені тут брехать будеш?

Миша вскакує з кроваті і б’є усіх підряд кружкою з окріпом. В палаті стоїть страшний шум. Тут в палату входить Вазелін, він одягнений у коротку футболку, колготи і рожеві тапки. Чикатиленко помічає беззахистного малого, він кидається на нього з криком: Гвалтуй пока не здохне кидається на Вазеліна. Його прикладу слідують всі інші.Пізніше в палату заводять нового пацієнта колишнього шкільного вчителя Павла Сергійовича, йому дають ліки і постіль для ліжка.

Дія 2

Ніч. У палаті тихо і спокійно.

Коля(до нового «хворого»): Ну а ти як тут опинився?

Павло Сергійович: Да так, намагався свій будинок газом підірвати.

Коля: Нащо?

Павло Сергійович: Довга історія, набридло все, колись я вважав, що страшно сходити з розуму, але не так давно зрозумів, що залишатися одним серед світу ідіотів – ще гірше і страшніше.

Гриша: Ну а простіше, поясни нам даунам.

Павло Сергійович: Втомився я від усього. Нікому мої ідеї не потрібні. Та і друзів в мене майже нема. Нема з ким поговорити. А ви як?

Коля: В мене виникли проблеми з начальником на заводі, тому я пішов до нього в дом і вбив його собаку. А от Гриша бігав з ножем за мухами і випадково порізав сусідів.

Гриша: Ну і шо тепер? Вони ж живі залишились! А от я помстився довбаним мухам! Це того коштувало.

Коля(до Павла Сергійовича): А тобі хотілося б отруїтися неякісною сосискою?

Павло Сергійович: Ні.

Коля: А чого?

Павло Сергійович: Що за дурне питання?

Коля: От бачиш, ніхто не хоче, але ніхто і не може нормально відповісти.

Гриша: Чого це? Я ж тобі відповідав, що це неприємно.

Коля: Так це ти, а я маю на увазі тих людей від яких нас ізолювали, ха таке враження що вони меньш божевільні ніж ми.

Тут в палату вбігає Лещ весь в крові ї з кровавою отверткою в руці. Усі притихли.

Лещ: Чого не спите мразі?! Скажені мавпи!

Він хапає стілець і бросає його в Гришу. Зав’язується драка. Лещу ломають ніс. В палату вривається главврач Чикатиленко без штанів  і трусів.

Чикатиленко: Ага падли тупі! Дратися хочете! Все падлюки усіх в карцир!

Він визиває Мишу, котрий з Лещом отводять трьох до карциру.

Дія третя

Минає 2 місяці. Павла Сергійовича виписують за гарну поведінку. Йому видають його речі.

Миша(Віддає одежу): Дивись мені добре поводься, інакше знову тут опинишся. Країні потрібні розумні і віддані люди!

Павло Сергійович: Може віддані і так, але розумні... На мою думку аж ніяк.

Він забирає речі і йде до виходу.

Завіса.
Коментарі
Додати новий
Залишити коментар
Ім*я:
Email:
 
Тема:
Введіть перевірочний код, який Ви бачите на зображенні.

3.25 Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

 
Реклама


Літературна колонка

17.05.2010

Останнім часом українська преса відносилась до незалежної преси, де розповсюдження інформації є відкритим для всіх, без попереднього дозволу чи ліцензії. Критика влади та офіційних осіб не повинна бути караною. Однак існує також, так звана, авторитарна теорія, яка має на меті підтримувати і впроваджувати політику діючої влади, уряду, парламенту. Вона може і має всі підстави, щоб закріпитися в Україні.