П'єса "Психлікарня" |
| 09.03.2010 г. | ||||||
|
П’єса написана за прикладом Леся Подерев’янського але без нецензурних висловів. Усі герої вигадані. П’єса розповідає про украінське суспільство в алегоричній обробці. Психлікарня П’єса в трьох діях Дійові особи: Гриша і Коля – паціенти українських докторів Павло Сергійович – колишній вчитель Чикатиленко – головний лікар Миша і Лещ – санітари, з кримінальним минулим Вазелін – соска, якою користується Чикатиленко Дія 1 Звичайна палата з решітками на вікнах, панцерними ліжками на чотирьох паціентів. На стінах і стелі намальовані непристойні вислови, порнографічні малюнки та багато іншого. На одному ліжку сидять Коля і Гриша, вони грають у карти і неприпинно сваряться. Гриша: Шість піка, бийся! Коля: Блін, я і так вже виграв, такшо снімай штани. Гриша: Якого? Я тобі свою сраку не підставлю! Коля: Сссука! Ті що мене підором назвав? Та навіть Якщоб я і був гоміком, то спав би із кимось покрасивіше. Гриша (ображено): Я шо тобі не подобаюсь? (починає плакати) Може тобі і цицькі мої не подобаються? Та пішов ти! Коля(обнімає Гришу): Та ні-ні то я пожартував. Внезапно у Колі починається припадок, він починає бігати по палаті і бити усіх підряд. У цю мить у палату входить Чикатиленко із санітарами. Колю заспокоюють санітари. Колька: Повбиваю!!! Суки, уроди! Есесівці, фашисти, бандерівці! Чикатиленко: Замовкни, паскуда. Пока такі як ти свої сраки у норах гріли, в танкі горів, русь... тобто німців угандошував. Лещ: Ух, тварюки, управи на вас нема. Хворі збоченці совісті зовсім нєту. Чикатиленко оглядає хворих ставить їм запитання, котрі не стосуються хвороби. Чикатиленко (до Колі): Ну, алкоголік, тунеядець, і скільки ти дрочиш разів на день? Колька: Я не дрочу в мене дружина є. Чикатиленко: Ой-йой-йой, та шо ти свистиш? Та ви ж вже 5 років, як розвились. То скільки? Коля: Кожні 5 хвилин. От щас ви мене оглянете і піду дрочить. Чикатиленко: Цікаво, цікаво. А от ви, Гриша, ви своє достоїнство миєте? Гриша: А яке ваше діло? Тут до Гриші подбігає Миша і шльопає його грязною вологою ганчіркою по обличчю. Миша кидається до нього і впивається зубами в живіт. Тюльченко: А-а-а-а-а-а-а!!! Якого хріна?!!! Міиша (відпустивши): Нє смій, паскудна шмара сперичатись із вождьом пролетаріату! Лещ: Миша, скільки раз тобі повторювати: не пролетаріату а індейців! Миша: А ти вобще замовкни 95% свого життя просидів на зоні, ще буде мене вчить інженера-металурга. А вообще я вам так скажу: усі ви козли, ніхріна не знаєте! От яка наприклад формула піску? Чикатиленко: А ти хоч сам знаєш? Миша: Знаю! Чикатиленко: Яка? Миша: Знаю і нє тобі мене вчить! Чикатиленко: Да ну? Я, у 41-му людину з палаючого будинку вийняв і ноги собі відморозив у землянці, а ти мені тут брехать будеш? Миша вскакує з кроваті і б’є усіх підряд кружкою з окріпом. В палаті стоїть страшний шум. Тут в палату входить Вазелін, він одягнений у коротку футболку, колготи і рожеві тапки. Чикатиленко помічає беззахистного малого, він кидається на нього з криком: Гвалтуй пока не здохне кидається на Вазеліна. Його прикладу слідують всі інші.Пізніше в палату заводять нового пацієнта колишнього шкільного вчителя Павла Сергійовича, йому дають ліки і постіль для ліжка. Дія 2 Ніч. У палаті тихо і спокійно. Коля(до нового «хворого»): Ну а ти як тут опинився? Павло Сергійович: Да так, намагався свій будинок газом підірвати. Коля: Нащо? Павло Сергійович: Довга історія, набридло все, колись я вважав, що страшно сходити з розуму, але не так давно зрозумів, що залишатися одним серед світу ідіотів – ще гірше і страшніше. Гриша: Ну а простіше, поясни нам даунам. Павло Сергійович: Втомився я від усього. Нікому мої ідеї не потрібні. Та і друзів в мене майже нема. Нема з ким поговорити. А ви як? Коля: В мене виникли проблеми з начальником на заводі, тому я пішов до нього в дом і вбив його собаку. А от Гриша бігав з ножем за мухами і випадково порізав сусідів. Гриша: Ну і шо тепер? Вони ж живі залишились! А от я помстився довбаним мухам! Це того коштувало. Коля(до Павла Сергійовича): А тобі хотілося б отруїтися неякісною сосискою? Павло Сергійович: Ні. Коля: А чого? Павло Сергійович: Що за дурне питання? Коля: От бачиш, ніхто не хоче, але ніхто і не може нормально відповісти. Гриша: Чого це? Я ж тобі відповідав, що це неприємно. Коля: Так це ти, а я маю на увазі тих людей від яких нас ізолювали, ха таке враження що вони меньш божевільні ніж ми. Тут в палату вбігає Лещ весь в крові ї з кровавою отверткою в руці. Усі притихли. Лещ: Чого не спите мразі?! Скажені мавпи! Він хапає стілець і бросає його в Гришу. Зав’язується драка. Лещу ломають ніс. В палату вривається главврач Чикатиленко без штанів і трусів. Чикатиленко: Ага падли тупі! Дратися хочете! Все падлюки усіх в карцир! Він визиває Мишу, котрий з Лещом отводять трьох до карциру. Дія третя Минає 2 місяці. Павла Сергійовича виписують за гарну поведінку. Йому видають його речі. Миша(Віддає одежу): Дивись мені добре поводься, інакше знову тут опинишся. Країні потрібні розумні і віддані люди! Павло Сергійович: Може віддані і так, але розумні... На мою думку аж ніяк. Він забирає речі і йде до виходу. Завіса.
3.25 Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved." |
||||||

Останнім часом українська преса відносилась до незалежної преси, де
розповсюдження інформації є відкритим для всіх, без
попереднього дозволу чи ліцензії. Критика влади та офіційних осіб не
повинна бути караною. Однак існує також, так звана, авторитарна теорія,
яка має на меті підтримувати і впроваджувати політику діючої влади,
уряду, парламенту. Вона може і має всі підстави, щоб закріпитися в
Україні.