Провідною темою цієї поезії є громадянська, основними мотивами – соц і нац безправ’я, безвихідь пригнобленого становища людини, активна праця на ниві народ. освіти з готовністю постраждати за народну справу. Поезія цього періоду ознаменувала важливий поступальний рух в укр. мистецькому слові, гармонійно поєднавши такі важливі для поезії компоненти, як нове і традиційне, раціональне і емоційне. Основне гасло цієї поезії – «гуманізм, демократизм, свобода чоловіка і народності»(І.Франко).
Насамперед, оновлення стосувалося тематичних меж тогочасної поезії, у яких співіснували традиційні теми села й історичного минулого з новими темами життя інтелігенції та життя заробітчан. Після періоду романтизму саме у цей час активно розробляються нові жанрові форми: вірш-медитація, вірш-молитва, вірш-цикл, елегії, пісні, балади, поеми тематичних різновидах (соц-побутова, філософська, історична).
І. Франко належить до митців реформаторів, в основі творчого світогляду яких лежить багатовікова спадщина народу. Глибина самоусвідомлення й усвідомлення взаємозв’язку між природою талюдиною, поезією та владою, вічним і сьогоденним – ось домінанти поезії Каменяра.Творчіпошуки ІФ сприяли оновленню традиційних жанрів укр. поезії, зокрема поеми: соц-побутових, філософської, історичної.
У поезії ЛУ найвиразніше виявилося всі нові риси поетичної доби. Майстерність розробляння ЛУ нових тем виводить її поезію на європейський рівень, особливо завдяки оригінальному осмисленню нац теми в своєрідній інтерпретації, світових образів та сюжетів. Новаторським є нерозривне поєднання інтимного з громадським у поезіях «Contra spem spero», « Товаришці на спомин ». Поєднанням елементів лірики і драми у поезії ЛУ привело до виникнення особливого жанрового різновиду в укрліт – драматичної поеми. Поступовий мистецький пошук досконалих худ форм сприяв оновленню поетесою вже відомих жанрових форм: сонета, рондо, білого вірша, вірша-імпровізації.