Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

Ой весна, весна, днем красна

15.12.2010

Коли ми вивчаємо різні українські обряди до різних свят, вражає їх велика кількість, розмаїття й насиченість різними дійствами. Наприклад, весняні свята стосувалися найперше птахів, котрі першими поверталися з вирію. Далі відомі обряди, пов’язані із закликанням весни (22 березня). Про цей день існує багато цікавих легенд та переказів. Першими прилітають у рідні краї жайворонки. Цих благовісників весни особливо шанували в Україні. До перших весняних благовісників також належать журавлі та лелеки. Та все ж лелеки користувалися найбільшою шаною. Ці птахи вважалися боголюбни-ми, бо селилися поруч із людськими житлами.


Дітвора, помітивши журавлиний ключ, кидала додолу червоного пояса, приспівуючи: «Колесом, колесом, над червоним поясом!» Вірили, що птахи, зробивши кілька кругів, далі не полетять. Напередодні або рано вранці матері готували «жайворонків» та «голубків» і віддавали дітям. Печиво виносили в сад і підвішували до дерев, дарували сусідам, ходили селом., високо піднявши над головою й закликаючи весну.


А ще’колись в Україні, особливо в містах, був звичай випускати на Благовіщення пташок. Городяни спеціально для цього купляли кліточки з пернатими та, повернувшись із церковної відправи, випускали їх на волю. Звичай нагадував про святий дар свободи. А селяни цього дня виганяли з хат котів, спускали собак та виводили худобу, «щоб чули весну й старалися самі про себе дбати».



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"