Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

У чому щастя Попелюшки

8.04.2010

1697 року у Франції вийшла перша збірка казок Шарля Перро. Виявляється, цей державний муж, поет і критик, академік Французької академії, затоплювався народними оповідками і розважав ними королівський двір. Але Шарлю Перро здавалося, що казка — це несерйозний жанр, тему він говорив, що казки писав його син, а він сам тільки вигадував до них стислі і змістовні повчання. Книга Шарля Перро «Казки моєї матіньки гуски» є першою збіркою конкретного автора (саме цим відрізняється авторська казка від народної). Так Шарль Перро став одним із засновників світової літературної казки. Відомі казки: «Червона Шапочка», «Кіт у чоботях», «Попелюшка» та інші.


Кожна, дівчинка мріє опинитись на місці Попелюшки — головної героїні казки Шарля Перро «Соболевий черевичок». Добра, незлобива, ніжна, ну і, звісно ж, дуже вродлива — «вся в матір, найкращу жінку в світі». Вона нісоли не намагалась «віддячити тією ж монетою» своїм сестрам, які шузували з неї. Сестри знали, шо в неї хороший смак — і завжди раїились, у що одягтись, просили робити зачіски, але рівнею її не вважали. Попелюшка мила посуд, прала білизну, виконувала всю чорну роботу, але не нарікала і щиро допомагала сестрам в усьому, старанно гоаиювала. А після свого весілля вона навіть взяла сестер


до себе в палац і віддала заміж за двох молодих вельмож. Попелюшка покірно терпіла всі кривди і ніколи не наважувалась поскаржитись батькові. Але сестри та мачуха ніби ще сильніше ненавиділи її за те, що вона і в цьому не схожа на них — адже вони точно не втратили б нагоди поглузувати над кимсь і зробити щось погане.


Саме за її доброту, щирість дівчині усміхнеться доля. Попелюшка не вимагає у долі винагороди, вона лише мріє — і мрії здійснюються. Попелюшка таки знаходить свою ниточку щастя серед клубка проблем і перешкод, що заважали їй, отримує винагороду — прекрасну сукню, соболеві черевички, але, звичайно, не тільки вони допомагають їй здобути головне — кохання прекрасного принца. Попелюшка перетворилась на «найвродливішу у світі» принцесу, якою захоплюються, яку прагнуть наслідувати усі, навіть сестри і мачуха, одружилась із принцом. Та чи всі б дівчата поводили себе так само на місці Попелюшки? Чи всі витримали б знущання мачухи та сестер? Чи вибачили б їм після всього, що сталося?


Чи багато з нас змогли б на місці Попелюшки пробачити всі кривди та образи, що завдала їй її «рідня»? Навіть якщо дехто з нас не помстився б їм під час проживання під одним дахом, то точно не забув би нічого. Адже легко сказати, але важко дійсно налаштувати свою душу на добрі почуття до людей, які тебе кривдили. Хоча б просто віддати їм все, що їм належить за справедливістю.


Давайте замислимося над мораллю, завуальованою між рядками цієї казки: хіба не приховане в ній бажання навчити людей вибачати один одному? Вибачати не тільки на словах, але й у душі. Незлостиво ставитись один до одного, бути шляхетними, добрими. За образом Попелюшки стоїть ідеал, надзвичайно чітко і влучно змальований автором цієї казки. Кожен з нас має прагнути до цього ідеалу. Чим ближче ми стоїмо до нього, тим лагідніше ставиться до нас доля. Адже наше щастя залежить від наших вчинків, як від добрих, так,і від поганих. Тож щоб знайти свою рятівну ниточку Аріадни у клубку життя, треба змінювати свій характер, навчитись стійко переносити незгоди і неувагу долі. Вона все ж таки колись повернеться до нас і посміхнеться своєю чарівною посмішкою, від сяйва якої на стінах будуть танцювати золотаві відблиски.



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"