Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

Героїня повісті М. М. Карамзіна «Бідна Ліза»

15.02.2011

Сюжет повісті простий. Бідна селянська дівчина Л. зустрічає молодого дворянина Ераста. Втомлений від світла, він закохується в безпосередню, безневинну дівчину любов’ю брата. Однак незабаром платонічна любов переходить в чуттєву. Між тим Ераст іде на війну. «Ні, він і справді був в армії, але замість того, щоб битися з ворогом, грав в карти і програв майже весь свій маєток». Щоб поправити справи, Ераст одружується з багатою вдовою. Дізнавшись про це, Л. топиться в ставку.


Карамзін використовує вельми поширений сюжет європейської міщанської драми, пересадивши його на російський грунт. При цьому письменник йде на певний ризик – читає суспільство могло не прийняти його героїв з їх «заблудлими серцями». Занадто складними для непідготовленого читача виявляються характери Л. і Ераста при всій їх умовності. Жодного з героїв не можна з упевненістю назвати позитивним чи негативним персонажем. Особлива роль належить оповідач, чий образ також був в новинку для літератури кінця XVIII століття. Краса прямого спілкування дивно впливала на читача, створюючи між ним і автором нерозривний емоційний зв’язок, що переростає в підміну вимислу бувальщиною.


З «Бідної Лізою» російська читаюча публіка отримала один важливий подарунок – перше в Росії місце літературного паломництва. Незадовго до написання повісті Карамзін повертається з подорожі по Європі, де відвідує багато пам’ятні літературні місця. Випробувавши на собі, який емоційний заряд таїть в собі ефект сопрісутствія, молодий літератор точно вказує місце дії своєї повісті – околиці Симонова монастиря. Навіть сам Карамзін не припускав, який вплив справлять на читача його нововведення. Практично відразу «Бідна Ліза» стала сприйматися читачами як розповідь про справжні події. Численні прочани кинулися до скромного водоймі біля монастирських стін. Реальне назва ставка було забуто – відтепер він став Лізин ставком. На стовбурах дерев цікаві відвідувачі писали слова співчуття до бідної дівчини і вдячності до автору повісті. Наприклад, на одному з дерев було вирізано:

  • У струменях цих бідна помер Ліза дні,
  • Коли ти чутливий, перехожий, зітхни!
  • Зустрічалися й іронічні написи:

  • Загинула тут, у ставку, Ерастова наречена. 
  •  Топітесь, дівчата, у воді досить місця
  • Власне, з« Бідної Лізи »почалася нова в російській літературі епоха, відтепер головною мірою всього стає людина чутливий. Це й зумовило неймовірний читацький інтерес. «Карамзін перший на Русі почав писати повісті, які зацікавили суспільство», – зазначав В. Г. Бєлінський. Подібна зацікавленість значно розширила коло читаючої публіки і піднесла самосвідомість російського читача до європейського рівня. З часом популярність твору значно знизилася: російський читач «переріс» етап чуттєвих ридань. Однак образ Л. міцно закріпився у російській літературній традиції. Надалі мотиви цього образу будуть зустрічатися у Є. А. Баратинського, А. А. Дельвіга, А. С. Пушкіна, Ф. М. Достоєвського. Бідна Ліза – страдниця, свята, жертва соціальної нерівності, грішниця. Образ героїні поступово перестав належати письменнику, зробившись частиною літературної традиції, перетворившись на національний культурний міф.



    1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
    © 2000–2017 "Литература"