Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

Лулу героїня трагедії Ф. Ведекінда «Дух землі»

12.02.2011

Лулу (нім. Lulu) – героїня трагедії-дилогії Ф. Ведекінда «Дух землі» (1895) та «Ящик Пандори» (1902). Образ Л. характерний для творчості Ведекінда, персонажі якого живуть, керуючись почуттям протесту проти всього, що їх оточує, прислухаючись перш за все до покликом біологічних інстинктів.


Подібний жіночий образ прийшов у літературу рубежу століть з середньовічних мораліте, де жінка, як правило, була пов’язана з нечистою силою. Л. теж нова відьма, яка зваблює й губить чоловіків в сучасній письменнику обстановці. Це ательє художника, світський салон, театр. Л. за натурою не зла, не розбещена, вона просто живе і діє, не визнаючи умовностей і пристойності. Розлюбив, вона кидає відданого їй чоловіка.


Вона веде ризиковану гру, і якщо в цій грі трапляються жертви, то винні вони самі, так як живуть «не за своєю природою». Л. – Манон Леско рубежу століть і одночасно Соломія (недарма майже одночасно з дилогією Ведекінда з’явилася «Саломея» О. Уайльда). До пори до часу Л. невразлива: її перший чоловік помирає, вражений зрадою дружини, другий чоловік кінчає самогубством, третій намагається пробудити в ній почуття провини, але безуспішно – він теж гине. Спосіб життя Л. приводить її до в’язниці, з якої героїні вдається втекти.


Вона покидає «пуританську, манірну» Німеччину і перебирається до Парижа, де відкриває салон одностатевої любові. Один з її коханців має намір продати Л. в Каїр – в публічний будинок, але Л. знову вдається втекти: на цей раз до Лондона, де вона гине від кулі Джека-Різника. Погубити Л. зміг такий же ізгой, який кинув виклик усьому і всім, як і вона сама. П’єса Ведекінда викликала гучний скандал у Німеччині, видавці від неї відмовлялися.


Однак п’єсою і чином героїні зацікавилися театри. У 1902 році Л. з’явилася на підмостках Кляйне-Театер в Берліні з ініціативи Макса Рейнхардта. Поставив виставу Ріхард Фалентін, в ролі Л. виступила Гертруд Ейзольдт. Дилогія Ведекінда міцно увійшла до репертуару театрів Європи: у 1976 році у виставі Патріса Шеро цю роль блискуче зіграла італійська актриса Валентина Кортезе, з успіхом виступила в цій ролі німецька актриса Сюзанні Лотар у постановці Петера Цадека. Музичну інтерпретацію образу Л. дав австрійський композитор Албан Берг в опері «Лулу» (1935).



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"