Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

Строфи

10.02.2011

1. Моностих – це будь-яка строфа, що складається з одного рядка. Моностихи знаходимо в циклі поезій Ліни Костенко Коротко – як діагноз :


Україна – не ядерна,


Україна – роз’ярена,


Або:


Таке століття – навіть зрячі йдуть наосліп.


До моностихів можна відносити й «крилаті вирази» літературного походження, «вирвані» з контексту творів і вживані у вигляді гасел, афоризмів:


Борітеся – поборете


Вам Бог помагає, з вами правда.


Т. Шевченко



2. Дистих або двовірш - це, як правило, будь-яка дворядкова строфа.


Нації вмирають не від інфаркту.


Спочатку їм відбирає мову.


Л. Костенко



Зазвичай дистих має таку схему римування.


Згадала плечі і вуста, і щем, і дим… а


Облиш уже цього хреста, і менше з тим. а


А розум не перепиня навалу снів. б


Чи хочу я цього щодня? Напевно, ні. б


Якби й хотіла, все одно не вірю снам. в


Світає. Люди, за вікном весна, Весна! в


Л. Романчук


Але дистихом не можна називати будь-які два рядки, виділені з вірша, хоч би й об’єднані парним римуванням. Дистихи часто бувають самостійними творами (епіграми, епітафії тощо). Зустрічаються чотиривірші з такими римуваннями, але в них найчастіше чергуються пари рядків з чоловічими та жіночими римами.



3. Терцет (італ. іеггеііо від лат. іегііиа — третій) — тривірш, трирядкова строфа, що складається з трьох рядків, і всі три або два з них римуються між собою: ааа, аба, ааб.


Хоч тривіршова строфа була відома вже в давньогрецькій ліриці, проте в українській поезії вона не надто поширена. Саме на базі тривіршових строф романського фольклору розвинулись такі Строфи, як терцина, Рондо, рондель, тріолет, сонет - вони належать до так званих канонізованих строф. Терцет має 4 різновиди:


1) усі три рядки на одну риму.


Наприклад в українському фольклорі. Схема: ааа:


Добрий вечір тобі, а


Зелена діброво! а


Переночуй мене, молодого! а


Мене, молодого, а


Й коня вороного, а


Й сіделечко зі злота самого! а


Не переночую, а


Бо славоньку чую а


Та про твою голову буйную. а


2) два рядки римуються, третій – холостий.


У І. Франка є терцет. Схема: аба:


Тричі мені являлася любов. а


Одна несміла, як лілея біла, б


З зітхання й мрій уткана, із обснов. а


Сріблястих, мов метелик, підлетіла а


Купав її в рожевих блисках май, б


На пурпуровій хмарці вранці сіла а


І бачила довкола рай і рай! а


Вона була невинна, як дитина, б


Пахуча, як розцвілий свіжо гай! А



3) два рядки римуються, третій – холостий, має риму аж в суміжній строфі:


Вчора справили весілля а


А сьогодні на похмілля а


Ми справляєм перезву. б


Що там буде – не питаю, в


А сьогодні погуляю, в


Поживу. б


Клим бряжчить в тарілку мідну, г


Гриць циганам матір рідну г


Продає. д


Той схопив за полу тата, є


І до рук старого ката є


Віддає. д


О. Олесь


4) існує ще й четвертий різновид — неримований верлібровий терцет:



Матінко моя рідненька!


В нещасний час, у лиху годину,


Ти породила мене на світ!


Чи в тяжкім грісі ти почала мене,


Чи прокляв мене в твоїм лоні хто,


Чи лиш доля отак надр мною смієсь?


Не дала ти мені чарівної краси,


Не дала мені сили, щоб стіни валить,


Не дала мені роду почесного.


І. Франко


4. Терцина - трирядкова строфа з особливим римуванням: аба, бвб, в. Перший рядок римується з третім, а другий ~ з першим і третім рядком наступної строфи. Замикає твір віршовий рядок, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Отже, рад терцин утворює безперервний ланцюг рим, що йде крізь увесь твір. Так написана «Божественная комедія» Данте Аліг’єрі, в українській поезії відомі терцини М. Рильського, П. Тичини. І. Франко написав терцинами пролог до поеми «Мойсей».


Наприклад:


У сні зайшов я в дивную долину.


Було так ясно, тихо, легко в ній,


Що бачилось мені: не йду, а лину.


Сміялася в пишноті весняній


Природа, пахощами вся облита,


І скрізь співав пташок незримий рій.


І. Франко


5. Катрен (фр. — чотири) - чотирирядкова строфа, найбільш поширена в літературі; може мати будь-який тип римування: аба, абба, а я 63, абав, аааа.


Ви мене, журавлі, не маніть!


Не для мене замріяна даль…


Вже мою піднебесну блакить


Затуманила чорна вуаль.


3. Красівський


Яка нестерпна – рідна чужина!


Цей погар раю, квіт, зазналий скверни!


Ти повернувся, але край — не верне -


Йому ж за трумну – пітьма кам’яна, В. Стус


У катрені, як правило, всі рядки приблизно однакової довжини. Окремим різновидом чотиривірша є сапфічна строфа, що складається з трьох довгих цезурованих та одного короткого рядка. Цей вид строфи створила давньогрецька поетеса Сапфо (IV ст. до н. є.). В античній літературі розрізнялися два види цієї строфи:


- велика (довгі рядки – п’ять дактилів з хореями, короткий – три);


— мала (довгі – чотири стопи, короткий – дві).



6. Пентина (п’ятирядкова строфа, п’ятирядник) – строфа, що складається з п’яти рядків, що мають різні способи римування. Ця строфа нині поширена значно менше, ніж дистих і катрен, тоді як за часів Бароко успішно з ними конкурувала. Часто її використовували і в акростихах, де перші літери кожної строфи, прочитані по вертикалі, складали ім’я автора.


У 2-римових пентинах можливі такі поєднання співзвуч: абаба, абааб, аббаб, аабба, аббба, аббаа, ааабб, ааббб.


Наприклад:


Садок вишпевий коло хати, а


Хрущі над вишнями гудуть, б


Плугатарі з плугами йдуть, б


Співають, ідучи, дівчата, а


А матері вечерять ждуть. б


У сучасній строфіці катрен стосується будь-якого чотиривірша, навіть якщо входять до складних строфічних структур, наприклад, сонету.


Т. Шевченко



7. Секстина (лат. — шість, секстет, шестирядкова строфа) складається з шести рядків, що мають різні способи римування: аабввб, абабвв, абабаб, абабба, абвабв, ааббвв.


Наприклад:


Було колись в одній країні а


Сумний поет в сумній хатині а


Рядами думи шикував; б


Вони й «рівнялись», мов піхота, в


Аж тут співця взяла охота в


І він їм крила подавав. б


Леся Українка



8. Септима або семивірш (лат. – сьома) – семирядкова строфа з різним поряд-мім рим: аббабвв, абабавв, абаббвв, абабаба, абабввб і т. д.


Септима зустрічається не дуже часто, хоч теоретично багатша від попередніх строф. ! Цікавий приклад септими — вірш з циклу «Сім струн» Лесі Українки:


Сім струн я торкаю, струна по струні, а


Нехай мої струни лунають, б


Нехай мої співи літають б


По рідній коханій моїй стороні. а


І, може, де кобза найдеться, в


Що гучно на струни озветься, в


Страницы: 1 2


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"