Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

Засоби комічного

10.02.2011

1. Гумор — доброзичливий сміх, спрямований на викриття певних вад людського характеру чи недоладності в житті людей, у їх поведінці. У гумористичних художніх творах смішне в житті зображується в доброзичливому жартівливому тоні. Гумор — це найбільш життєстверджуюча і складна форма комічного. У ньому серйозне висловлюється з усмішкою, у незначному і навіть нікчемному завжди приховується важливе й глибоке. Гумористичний сміх не заперечує життєвого явища, гуморист усвідомлює лише його недосконалість. Зразок гумору бачимо у виділеній фразі відомої гуморески Остапа Вишні «Моя автобіографія»:


«…Любив я його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських, замурзаних. Ходила, бо така тоді «система» була, і ходила вона завжди, коли треба було, і ніколи люто.


Де тепер вона, та лінійка, що виробляєш мені стиль. літературний?»


З гумором говорить про дівчат (на початку твору, розмовляючи з Карпом) Лаврін Кайдаш – герой повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»: «- То бери Химку! Ця як брикне, то й перекинешся…».



2. Іронія (гр. — притворство, насмішка) – тонка прихована насмішка, кепкування, глузування. Також вживання слова у творі в оберненому, протилежному його значенні — про явище чи особу говориться нібито в позитивному чи захопленому тоні, а розуміти треба навпаки. Наприклад: «Добрийу нас пан: не б’є, не лає… лише шкуру спускає…» (нар. тв).



3. Сатира (лат. – суміш, всіляка всячина) – вид комічного, гостре висміювання всього нечесного, несправедливого тощо. При цьому об ‘єкт висміювання часто малюється в перебільшено смішному, комічному чи навіть гротескному вигляді, викликає в читача більшу відразу до нього, показує різницю між потворним і гарним у житті людей.


Сатира може бути і прямим висміюванням, конкретно адресованим комусь, такий різновид її називається


4. Сарказм (гр. — знущання) — нещадне, злісне глузування, в’їдлива насмішка, вияв презирства. Для сарказму характерне поєднання сміху з гіркотою і злістю. Він спрямовується на явища не тільки смішні, а й шкідливі. Зразки сарказму бачимо в сатиричній епопеї І. Багряного «Комета», де він, гнівно картаючи тих поетів, які служать сталінському режимові, пише:


…Шукаєм настроїв, метафор, асонації.


За влучну риму проміняли розум.


Поетики сплюндрованої нації


Пережили чудну метаморфозу


Одні сюсюкають та марять галатеями,


Другі над римою товчуться геніальною,


А треті музу українську прометеєву


Зробили дівкою інтернаціональною -


Повією! Такі митці призовані!..




Тобто, сарказм — це гостра дошкульна іронія, споріднена з сатирою, де автор плямує вчинки окремих осіб, діяльність організацій, державну систему тощо. Як художній засіб комічного сарказм не тільки близький до іронії, він її різновид. Але якщо суть іронії в «інакомовленні». оберненому, протилежному значенні, у тонкому натяку, то в сарказмі головне – крайній ступінь емоційного ставлення, високий пафос заперечення, що переходить у повне неприйняття.



5. Гротеск (фр. — химерний, витіюватий; смішний, комічний) – один із різновидів комічного в літературі та мистецтві, який поєднує у фантастичній формі жахливе і смішне, потворне і піднесене. Гротеск базується на перебільшенні й сполученні контрастів реального й фантастичного, трагічного й комічного. Як форма комічного гротеск відрізняється від гумору, іронії, сатири тим, що в ньому смішне та кумедне невіддільні від страшного, зловісного; як правило, гротескові образи несуть у собі трагічний смисл.


6. Інвектива(лат. — нападати):


У вас язики -


Можна коси мантачити.


Або замітати манеж!


Чому ж ви чужими сльозами плачете,


На мислях позичених чому скачете? -


Хотілось би знати все ж!


В. Симоненко


Найбільш поширена форма інвективи – Епіграма. Зразком епіграми може бути поезія В. Симоненка:


Торжествують:


Він не спотикався


Не змочив -


Ні разу! —


Підійшов,


Проти вітру -


Жоден раз! -


Не пхався…


Але ж він нікуди і не йшов!




1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"