Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

Босяк – новий герой в російській літературі

5.02.2011

Наприкінці XIX століття в російській літературі з’являється новий герой – босяк, людина, відкинутий суспільством, ізгой, доля якого нікого не цікавить. Такий герой змальовується в реалістичних оповіданнях М. Горького. Художник малює образ босяка неоднозначно, він намагається виявити причину, через яку герой опустився на дно суспільства. Письменника цікавить внутрішній світ, почуття, переживання босяка, вплив соціального стану на його світовідчуття. Горький розглядає і досліджує стан незгоди героя з самим собою, причину його певної поведінки.


Одним з ранніх реалістичних творів М. Горького є оповідання “Коновалов”, в якому розповідається про долю босяка Олександра Івановича Коновалова. Головний герой був прекрасним пекарем, дійсно талановитим у своїй справі, але в силу однією особливою риси свого характеру, а саме меланхолії, почуття туги, та такий, що “неможливо в ту пору жити”, і “все на світі … остогидне “, а герой” сам собі стає тягарем “, він кидає все і йде бродяжити. Пізніше Коновалов повертається, і тут відбувається його перша зустріч з оповідачем, яким є “підручний” пекаря. Автор неоднозначно зображує свого героя, починаючи з портретної характеристики і закінчуючи міркуваннями і вчинками персоналу.


“За костюму це був типовий босяк, по обличчю – слов’янин” – таким постає перед нами Коновалов вперше. Горький порівнює його з богатирем і в той же час пише про те, що Коновалов все ще залишався дитиною у своєму сприйнятті світу.


“Дитина ти, Саша, не розумієш ти нічого”, – говорила герою Віра, “.. . Велика людина з ясними очима дитини “- таким його бачив оповідач, тобто він зберіг щирість, довірливість, здатність бачити хороше у всьому, віру в добро, в людей і в їх моральність.

Коновалов – босяк, і, здавалося б , повинен відчувати себе скривдженим, обділеним, повинен звинувачувати у всіх своїх нещастях, а тому бути вороже налаштованим до суспільства, його вигнати, але цього не відбувається, навпаки, головний герой, на превеликий подив оповідача, “з таким легким духом виділяє себе з життя в розряд людей, для неї не потрібних і тому підлягають викорінення “, вважав, що” у всій негаразди особистому житті був винен лише він сам “. Такі міркування свідчать про здатність героя до самоаналізу, що виділяє його із загальної маси босяків “під окрему статтю”. Коновалова також характеризує відмінну від думки багатьох інших представників його соціального класу ставлення до природи, жінкам, просвітництва (освіти). Так, наприклад, герой розповідав про купчисі, з якою розлучився: “.., босяк розповідає про жінку в скептичному тоні, з масою подробиць, які принижують її, … але сумний і м’який тон (Коновалова) при згадці про” купчисі ” – тон винятковий “.


Герой оповідання Горького живить величезний інтерес до книг, часто просить оповідача почитати йому. Коновалов щиро вірить у що відбуваються в книзі події, часом навіть відчуваючи себе їх учасником.


Протягом усього оповідання оповідач і головний герой міркують на багато тем, пов’язані з босячнею, тим самим виявляючи свої точки зору щодо їх. Таким чином, ми можемо говорити про те, що Коновалов здатний на філософські роздуми. Персонаж оповідання не обмежений і може бачити справжню причину певної поведінки босяка та формування його особливого мислення. Коновалов говорить про походження схильності босяка до брехні, обману, вигадування різних історій, до перебільшення будь-яких подій, що відбувалися з ним. Справа в тому, що так простіше жити, “якщо у людини в житті не було нічого доброго, – адже він нікому не зашкодить, коли сам для себе вигадає якусь казку, та й стане розповідати її за минуле. Розповідає … і сам собі вірить, … ну йому і приємно “.


Здавалося б, перед нами дійсно хороша людина, що заслуговує кращої долі (частки), однак у чому причина невлаштованості його життя, де шукати витоки його меланхолії і туги, які в кінцевому результаті привели його до самогубства?


“Не знайшов я точки моєї … Шукаю, сумую, – не знаходжу … “- такий підсумок роздумів Коновалова, така відповідь на поставлене вище питання. .


В оповіданні “Двадцять шість і одна” Горький також розглядає образ босяка, але вже виявляє його негативні якості. У творі розповідається про двадцяти шести пекарям, світовідчуття, почуття, поведінка яких подаються автором як світовідчуття однієї людини. Це досягається за допомогою використання Горьким величезної кількості займенників “ми, все” і узагальнюючих слів: “співають всі 26; ми всі оберталися і радісно дивилися; хтось із нас смикнув Таню за рукав кофти”.


У цьому полягає новаторство Горького . Однак дане єдність не є ознакою гармонії та взаєморозуміння між людьми, воно виявляє безликість, обмеженість пекарів, відсутність індивідуальності у кожного з них. В оповіданні зображується картина неправильно спокійного життя, через яку в людині втрачається духовне начало. Подібна ситуація розглядається і в оповіданні “Подружжя Орлови”. Тут також у силу жахливих умов життя, в силу її невлаштованості руйнуються взаємини між подружжям Орловими, відбувається розлад у їхньому сімейному житті. Григорій і Мотря Орлови любили і пишалися один одним, … але їм було нудно жити, у них не було вражень та інтересів, які … задовольняли б природну людську потребу людини – хвилюватися, думати, – взагалі жити. Вони були надто занурені в роботу, у вирішення проблем, пов’язаних з повсякденним життям, що стали “жебраками духом” людьми, як, втім, і всі їх сусіди.


Вплив зовнішніх обставин на особисте життя героїв підтверджується ще і тим фактом, що після того як подружжя Орлови влаштувалися на роботу в лазарет (шпиталь), їх житті відбулися значні зміни. Григорій перестав бити свою дружину, кинув пити, але, як ми довідаємося трохи пізніше, ненадовго.


Для кожного періоду часу характерний свій тип героя, і література, покликана відображати всі явища реальності (повсякденному житті людини), досліджує особливості характеру нової людини .



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"