Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

Байки і життєпис Езопа

1.02.2011

За переказами фрігійський раб, Жартівник і мудрець Езоп жив у VI ве-ке до н. е.. Але чи існував він насправді, невідомо. Йому приписувався твір безлічі байок не тільки найдавнішого, але й більш пізнього походження. У всякому разі, Езопа завжди вважали одним з перших авторів, яких повинен старанно вивчити кожен школяр. У близького за часом комедіографа Аристофана можна знайти репліку: «Ти невіглас і ледар, навіть Езопа не вивчив». У старовинних рукописних збірниках до давньогрецьких байок додавалися ще творіння римського байкаря Федра (I ст. Н. Е..) І легендарне життєпис Езопа-короткі анекдотичні розповіді, висхідні до настільки ж стародавнім фольклорними джерелами, що й самі байки. Байки викладені прозою, гранично лаконічні і містять в зерні хрестоматійні сюжети поетів-байкарів нового часу – від Жана Лафонтена до І. А. Крилова.


Ось, наприклад, Одна з найвідоміших байок – «Лисиця і виноград» в передачі Езопа: «Голодна лисиця побачила виноградну лозу зі звисаючими гронами і хотіла до них добратися, та не змогла, і, йдучи геть, сказала сама собі:« Вони ще зелені! »Так і у людей інші не можуть домогтися успіху з причини того, що сил немає, а звинувачують у цьому обставини ». У Росії байки Езопа спочатку побутували в рукописних збірниках, витіснених пізніше друкованими. Старший з російських перекладів «Притчі, йди баснословием Езопа Фрігії» виконаний в Москві, в 1607 році «грецьких і польських слів Перевідники» Федором Гозвінскім. У друкованому вигляді байки Езопа вперше з’явилися за Петра I в збірнику 1700 «Притчі Есопови латинською та російською мовою», куди перекладач І. Копієвський включив «сукупно ж Лайка Жаб і Мишей, Гомером давніше описана».


Пізніше отримали поширення «Езопови байки» (1747) в перекладі з французької, з примітками чисто педагогічного характеру і питаннями до дегям разом з «неонові житієм». Байки і життєпис Езопа потрапляли до російським читачам після багатьох обробок у прикрашеному вигляді. Перекладачі, відштовхуючись від французьких виробів, у навчально-виховних цілях намагалися посилити повчання. У заголовку одного зі збірок йдеться, що вміщені в ньому байки містять «приємне мораль, що вселяє дітям лагідність, покірність, людинолюбство і взагалі всі чесноти, до яких вони повинні звикати з самого дитинства».


Пристрасть до алегорій – Характерна особливість літератури і мистецтва. На частку байок в цей період випадає винятковий успіх. Поети-байкарі зверталися до читачів різного віку. Мало не всі відомі російські поети того часу перелагались в вірші сюжети Езопа. З попередників Крилова – Кантемир, Тредіаковський, Сумароков, Хемніцер, Ізмайлов, Дмитрієв. Тому історія Езопа в Росії невіддільна від байок жанру в поезії. На ім’я легендарного слагателя байок иносказательную мова стали називати езоповою мовою.


Перекладали Езопа і Л. Н. Толстой, Щоб краще збагнути «зразок лаконізму», вивчив давньогрецьку та переказував справжні тексти байок, домагаючись граничної ясності. «Мораль у формі окремого від сюжету, додаткового пояснення сенсу обурювала безпосереднє художнє почуття Толстого. «Перекладаючи байки Езопа, – зізнавався він, – я, хоч і з жалем, випустив всі закінчують повчання». Але, випускаючи повчання, він дбайливо зберігав його зміст ». Байки Езопа перетворювалися під пером Толстого у виразні короткі оповідання для російських селянських дітей.



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"