Головна | Правила | Додати твір | Новини | Анонси | Співпраця та реклама | Про проект | Друзі проекту | Карта сайта | Зворотній зв'язок

«Легенді про Уленшпігеля» роман Шарля де Костера

30.01.2011

Творчість де Костера – Творця бельгійської літератури французькою мовою (його попередники писали на валлонським та фламандською) – виросло на народно-демократичній основі і літературних традиціях революційного романтизму. Визвольна боротьба проти іспанського панування у Фландрії XVI століття відображена в «Легенді про Уленшпігеля» зі справді епічним розмахом і такими немеркнучими, буйними фарбами, які можна порівнювати тільки з полотнами кращих художників Відродження.


Після закінчення університету Де Костер, щоб позбутися від тісного його потреби, деякий час служив в брюссельському державному архіві, що дало йому можливість вивчити старовинні хроніки і досконало осягнути їх своєрідний архаїчний мову. Матеріал історичних документів поєднується в «Легенді про Уленшпігеля»З надмірним використанням фольклорних та етнографічних джерел – народних легенд, пісень, фарсів, повір’їв, обрядів і т. п. Все це надає монументального твору де Костера характер народного героїчного сказання про боротьбу гезов з папою римським і Філіпом II. Гези – у перекладі «дрантя», «голота». Цим прізвиськом наділили нідерландських повстанців можновладці.


Тіля Уленшпігеля, Популярного персонажа народних легенд Німеччини і Фландрії, потішаються людей блазенськими витівками, Багаття переносить з XIV в XVI століття і перетворює на героя революційних воєн. Протягом п’яти частин епопеї його образ все більш ускладнюється. Завзятий веселун і пройдисвіт, який перейшов в роман із старовинних лубочних книжок, виростає в народного месника, великого Геза. Уленшпігеля не бере ні куля, ні шибениця. Невгамовний, невловимий, невмирущий, вічно юний, як і його кохана Нелі, він символізує стійкість і безсмертя народу.


То в образі блазня, то селянина, то ремісника, то солдата, веселий Уленшпігель бродить з міста в місто, з палацу потрапляє в сільську хатину, з церкви – на відчайдушний гульбище майстрових, зі стовпа тортур-на полі бою.


Через весь роман проходить тема відплати катам і зрадникам. Після трагічної сцени страти на вогнищі вугляра Клааса, батька Тіля, лейтмотивом стають грізні слова Уленшпігеля: «Попіл Клааса стукає в моє серце! ..» Мандруючи по Фландрії, Тіль закликає народ помститися багатіям і гнобителям за всі їхні злодіяння. Нагорі, говорить Уленшпігель, –


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
© 2000–2017 "Литература"