|
|
10.05.2010 г. |
Petro Втікаю літніми сутінковими вулицями, біжу так, що язик звисає з плеча.
Дихається ще важче, ніж завжди, то, думаю, якщо ще не забув по дорозі
можливість думати, що завтра, обов’язково завтра, кидаю палити.
|
|
Подробнее...
|
|
|
26.04.2010 г. |
Petro Весна цього року вдалася рання. Вже в березні сніг згинув під лагідним
промінням теплого сонечка. В небі цвірінькає якесь птаство. Настрій –
весняний, радісний.
|
|
Подробнее...
|
|
|
30.03.2010 г. |
Petro Ніч... Тиха чарівна ніч...
У бездонному синьому Небі пливе срібний Місяць... Молодий і дужий Вітер погойдує ним ніжно-ніжно, ніби колискою. Він то голубить і пригортає Місяць, то ніжним подувом легко відводить його убік. Срібний Місяць гойдається у бездонному Небі, як човен...
На борту човна сидять малесенькі Ангелики і стривожено поглядають навкруги... Вони когось виглядають...
|
|
Подробнее...
|
|
|
09.03.2010 г. |
Petro
Лесь підвівся з покривала, розстеленого на зеленій соковитій траві край самого берега, і попрямував до води. Мілинна і неповоротка річка, що у цьому місці різко розвертала своє русло десь на дев’яносто градусів й утворювала неглибоку затоку з піщаним, майже без рослинності дном, враз яскраво затремтіла у промінні західного сонця прозорим і ясним сріблом. Довгий червневий день, на превеликий їхній жаль, згасав, удосталь вділивши землі сонячного тепла і світла, хоча спекотним таки не був. Надвечір’я прийшло з легким вітерцем, який приємно холодив розпечене тіло, і зі свіжістю близьких сутінків.
|
|
Подробнее...
|
|
|