|
09.03.2010 г. |
Petro
Лесь підвівся з покривала, розстеленого на зеленій соковитій траві край самого берега, і попрямував до води. Мілинна і неповоротка річка, що у цьому місці різко розвертала своє русло десь на дев’яносто градусів й утворювала неглибоку затоку з піщаним, майже без рослинності дном, враз яскраво затремтіла у промінні західного сонця прозорим і ясним сріблом. Довгий червневий день, на превеликий їхній жаль, згасав, удосталь вділивши землі сонячного тепла і світла, хоча спекотним таки не був. Надвечір’я прийшло з легким вітерцем, який приємно холодив розпечене тіло, і зі свіжістю близьких сутінків.
|
|
Подробнее...
|